• Закон України “Про освіту” (розділ VII, стаття 59)

• Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності Наказ МОН № 1340 від 10.12.2021 року

• Постанова КМУ від 21.08.2019 № 800 “Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників”

• Наказ МОН від 18.10.2019 № 1313 “Деякі питання організації та проведення супервізії”
• Наказ МОН від 27.03.2019 № 399 “Про затвердження дорожньої карти імплементації статті 7 Закону України “Про освіту” в закладах загальної середньої освіти на 2019-2023 роки” (пункт 5)
• Наказ МОН від 03.01.2019 № 7 “Про затвердження плану впровадження Концепції розвитку педагогічної освіти”
• Наказ МОН від 16.07.2018 № 776 “Про затвердження Концепції розвитку педагогічної освіти” (пункт ІІІ)
• Лист МОН від 04.11.2019 № 1/9-683 “Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників”
• Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти (Лист Міністерства від 4 березня 2020) №1/9-141
• Лист МОН від 11.12.2018 № 1/9-756 “Щодо підвищення кваліфікації”

• Професійний стандарт за професією “Керівник ЗЗСО”
• Професійний стандарт  за професією  “Вчитель початкових класів ЗЗСО”
• Професійний стандарт  за професією “Вчитель ЗЗСО”
• Професійний стандарт  за професією “Вчитель з початкової освіти”
• Професійний стандарт  за професією “Практичний психолог”
• Професійний стандарт  “Вихователь ЗДО”
• Професійний стандарт “Директор ЗДО”

Планування підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу освіти здійснюється у два етапи (пункт 17 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого Постановою КМУ Т800 від 21.08.2019р.)

Кроки педагогічного працівника:

І етап

• Подає  пропозиції  керівникові  до орієнтовного/річного плану підвищення кваліфікації у строки і за процедурою, які визначені у закладі освіти (зразок пропозиції педагогічного працівника додається).

ІІ етап

• Протягом  15 календарних днів з дня отримання інформації про загальний обсяг коштів, передбаченого для підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу освіти, педагогічний працівник подає керівникові закладу освіти (або уповноваженій ним особі) свою пропозицію до плану підвищення кваліфікації на відповідний рік.

• Пропозиція оформляється педагогічним працівником у довільній формі, проте має містити всю інформацію, яка передбачена Порядком, з метою уможливлення її включення до річного плану підвищення кваліфікації. Відповідно до абзацу другого пункту 18 Порядку у разі невідповідності пропозиції педагогічного працівника зазначеним вимогам, така пропозиція не може бути розглянута. Пропозиція до плану підвищення кваліфікації на відповідний рік має містити інформацію про тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо), форму (форми), обсяг (тривалість), суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації, вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання такої освітньої послуги.

• За згодою педагогічного працівника його пропозиція може бути уточнена або змінена, зокрема з урахуванням обсягу видатків, передбачених на підвищення кваліфікації.

• Відповідно до пункту 8 Порядку педагогічні працівники мають право на підвищення кваліфікації як згідно з планом, так і поза межами плану підвищення кваліфікації закладу освіти на відповідний рік. Вочевидь, поза межами плану відбувається підвищення кваліфікації за рахунок самостійного фінансування педагогічним працівником. Обсяг підвищення кваліфікації «поза межами плану» може бути зарахований на загальних засадах до встановленого Законом мінімального обсягу годин на підвищення кваліфікації.

• Також за погодженням педагогічного працівника, керівника відповідного закладу освіти (уповноваженої ним особи) і суб’єкта підвищення кваліфікації строки (графік) підвищення кваліфікації цього працівника протягом відповідного року можуть бути уточнені без внесення змін до плану підвищення кваліфікації. Таким чином, якщо ситуація потребує лише уточнення (зміни) конкретних строків підвищення кваліфікації, то це можна робити без внесення змін до плану за умови погодження з керівником закладу освіти і суб’єктом підвищення кваліфікації. Форма узгодження – довільна.

Дії керівника

Керівник забезпечує на І етапі планування підвищення кваліфікації:

• визначення строків і процедури подання педагогічними працівниками своїх пропозицій до орієнтовного плану підвищення кваліфікації;

• розгляд педагогічною радою питання про затвердження  орієнтовного плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

• оприлюднення на інформаційному стенді закладу освіти та на його вебсайті (у разі відсутності вебсайту закладу освіти – на вебсайті відділу освіти) протягом двох робочих днів з дня його затвердження педагогічною радою, але не пізніше 25 грудня поточного року.

Керівник забезпечує на ІІ етапі планування підвищення кваліфікації:

• невідкладне оприлюднення загального обсягу коштів, передбаченого для підвищення кваліфікації педагогічних працівників після затвердження в установленому порядку кошторису закладу освіти на відповідний рік;

• подання на розгляд педагогічною рада закладу освіти плану підвищення кваліфікації на відповідний рік у межах коштів, затверджених у кошторисі закладу освіти за всіма джерелами надходжень на підвищення кваліфікації на відповідний рік (за винятком коштів самостійного фінансування підвищення кваліфікації педагогічними працівниками).

План підвищення кваліфікації закладу освіти на відповідний рік має включати: список педагогічних працівників, які повинні пройти підвищення кваліфікації у цьому році, теми (напрями, найменування), форми, види, обсяги (тривалість) підвищення кваліфікації (у годинах або кредитах ЄКТС), перелік суб’єктів підвищення кваліфікації, строки (графік), вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або примітку про безоплатний характер надання такої освітньої послуги чи про самостійне фінансування підвищення кваліфікації педагогічним працівником.

Визнання результатів підвищення кваліфікації

Результати підвищення кваліфікації не потребують окремого визнання чи підтвердження у суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою. Результати підвищення кваліфікації  визнаються рішенням педагогічної (вченої) ради відповідного закладу освіти у інших суб’єктів підвищення кваліфікації .

Дії педагогічного працівника

• Протягом одного місяця після завершення підвищення кваліфікації педагогічний працівник подає до педагогічної ради закладу освіти клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації та документ про проходження підвищення кваліфікації
• Педагогічний працівник, який має науковий ступінь та/або вчене, почесне чи педагогічне звання (крім звання “старший вчитель”) подає звіт про результати підвищення кваліфікації або творчу роботу, персональне розроблення електронного освітнього ресурсу, що виконані в процесі (за результатами) підвищення кваліфікації та оприлюднені на веб-сайті закладу освіти та/або в електронному портфоліо педагогічного або науково-педагогічного працівника (у разі наявності). Форму звіту визначає відповідний заклад освіти.
• Обсяг підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти (самоосвіти) зараховується відповідно до визнаних результатів навчання, але не більше 30 годин.
• Окремі види діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників (участь у програмах академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти можуть бути визнані як підвищення кваліфікації

Діяльність педагогічної ради щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників

• Протягом місяця після завершення підвищення кваліфікації педагогічний працівник подає до педагогічної ради: клопотання про визнання, копію документа про підвищення кваліфікації.
• Засідання педагогічної ради відбувається протягом місяця з дати подання клопотання.
• Здійснюється перевірка права іншого суб’єкта надавати освітні послуги з підвищення кваліфікації (наявність програми, вебсайту, відповідності документу про результати підвищення законодавству)
• Педагогічна рада заслуховує педагогічного працівника щодо якості виконання програми підвищення кваліфікації, результатів підвищення кваліфікації.
• За результатами перевірки суб’єкта та виступу педагогічного працівника педагогічна рада приймає рішення про визнання/невизнання результатів підвищення кваліфікації. У разі невизнання – надає рекомендації щодо повторного підвищення кваліфікації у інших суб’єктів та/або прийняття рішення щодо неможливості включення даного суб’єкта до плану підвищення кваліфікації.
• Педагогічна рада протокольно фіксує інформацію про підвищення кваліфікації певного педагогічного працівника: повне найменування суб’єкта підвищення кваліфікації (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) фізичної особи, яка надає освітні послуги з підвищення кваліфікації; прізвище та ініціали (ініціал імені) педагогічного працівника, який підвищив кваліфікацію; форму, вид, тему (напрям, найменування) підвищення кваліфікації та його обсяг (тривалість) в годинах та/або кредитах ЄКТС.

Супервізія – це новий інструмент професійної підтримки та професійного розвитку педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації завдань Нової української школи. Ключові функції супервізора: консультативна, наставницька, функція фасилітатора (модератора).

Основними принципами супервізії є:

• гуманізм і людиноцентризм – побудова взаємодії суб’єктів супервізії на гуманістичних цінностях, визнання пріоритету прав і свобод людини, особистісної гідності;
• прозорість – забезпечення доступу суб’єктів супервізії до матеріалів вивчення, надання права на висловлення власної точки зору кожному учаснику;
• об’єктивність – неупереджене ставлення супервізора до результатів роботи педагогічних працівників, їх труднощів та ймовірних проблем;
• партнерська взаємодія – міжсуб’єктна рівність і взаємодія учасників супервізії, спільне вирішення проблем і пошук шляхів покращення освітнього і управлінського процесів;
• індивідуальний підхід – толерантне ставлення до всіх суб’єктів супервізії, спрямованість на підтримку і надання консультативної допомоги у вирішенні виявлених у процесі супервізії професійних проблем;
• прогностичність – спрямованість процесу і результатів супервізії на підтримку і подальший розвиток педагогічних працівників, покращення надання освітніх послуг, якості навчання в умовах НУШ;
• розвивальний характер – мотивація суб’єктів супервізії на активізацію їхнього професійного розвитку, самовдосконалення, використання можливостей сучасних ІКТ, Інтернету, самоосвіти;
• рефлективність – здатність супервізора усвідомлювати важливість і відповідальність своєї діяльності як наставника, консультанта, фасилітатора; сприяння, підтримка, консультування суб’єктів супервізії щодо формування у них навичок професійної рефлексії, здатності об’єктивно оцінювати результати своєї діяльності, бачення шляхів подальшого професійного розвитку;
• надійність і валідність вимірювання результатів супервізії – використання сучасних вивірених методик вивчення, об’єктивність трактування результатів, обов’язковість фіксації процесу та результатів супервізії.

Основною метою проведення супервізії є комплекс заходів з навчально-методичного супроводу, професійна підтримка та професійний розвиток педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

Серед основних завдань проведення супервізії:

• здійснення навчально-методичного супроводу професійної діяльності суб’єктів освітнього і управлінського процесів;
• підтримка процесу професійного розвитку педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти;
• консультування учасників освітнього процесу з актуальних питань впровадження Концепції НУШ, освітніх програм і навчальних планів, впровадження сучасних технологій навчання, використання інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій тощо;
• наставництво, спрямоване на розвиток професійної компетентності педагогів;
• сприяння налагодженню партнерської взаємодії школи, влади і громад різних рівнів задля реалізації завдань НУШ.

Супервізія проводиться за напрямами, пов’язаними з професійним стандартом вчителя початкових класів Нової української школи.

Основні форми проведення супервізії:

• індивідуальна, що передбачає здійснення одного чи кількох наставницьких циклів (бесіда з планування, спостереження, бесіда з рефлексії, створення плану професійного розвитку);
• групова, що передбачає спільне обговорення, обмін досвідом і аналіз результатів діяльності професійних груп з метою підтримки і прогнозування подальшого професійного розвитку учасників освітнього процесу.